Костянтин Дмитрович                       Ушинський                                   (1824-1870)

 Костянтин Дмитрович Ушинський з'явився на світ у місті Тула. Родом з дворян, але до одинадцяти років навчання проходив на дому. Потім був зарахований у третій клас гімназії.

    У 1840 році подає документи на вступ на юридичне відділення Московського університету. Так почалася незвичайна і цікава життя педагога.

  Ушинський присвятив усе своє життя викладанню, вважаючи цю справу найважливішою з усіх. Це видатний педагог-гуманіст, лікар, казкар, письменник-публіцист.

Дети в роще

                 Двое детей, брат и сестра, отправились в школу. Они должны были проходить мимо прекрасной, тенистой рощи. На дороге было жарко и пыльно, а в роще прохладно и весело.

      - Знаешь ли что? - сказал брат сестре. - В школу мы ещё успеем. В школе теперь душно и скучно, а в роще должно быть очень весело. Послушай, как кричат там птички; а белок-то, белок сколько прыгает по веткам! Не пойти ли нам туда, сестра?
      Сестре понравилось предложение брата. Дети бросили азбуки в траву, взялись за руки и скрылись между зелёными кустами, под кудрявыми берёзами. В роще точно было весело и шумно. Птички перепархивали беспрестанно, пели и кричали; белки прыгали по веткам; насекомые суетились в траве.
      Прежде всего дети увидели золотого жучка.
      - Поиграй-ка с нами, - сказали дети жучку.
      - С удовольствием бы, - отвечал жук, - но у меня нет времени: я должен добыть себе обед.
      - Поиграй с нами, - сказали дети жёлтой, мохнатой пчеле.
      - Некогда мне играть с вами, - ответила пчёлка, - мне нужно собирать мёд.
      - А ты не поиграешь ли с нами? - спросили дети у муравья.
      Но муравью некогда было их слушать: он тащил соломинку втрое больше себя и спешил строить своё хитрое жильё.
      Дети обратились было к белке, предлагая ей также поиграть с ними, но белка махнула пушистым хвостом и оветила, что она должна запастись орехами на зиму. Голубь сказал: "Строю гнездо для своих маленьких деток". Серенький зайчик бежал к ручью умыть свою мордочку. Белому цветку земляники также некогда было заниматься детьми: он пользовался прекрасной погодой и спешил приготовить к сроку свою сочную, вкусную ягоду.
      Детям стало скучно, что все заняты своим делом и никто не хочет играть с ними. Они подбежали к ручью. Журча по камням, пробегал ручей через рощу.
      - Тебе уж верно нечего делать, - сказали ему дети. - Поиграй же с нами.
      - Как! Мне нечего делать? - прожурчал сердито ручей. - Ах вы, ленивые дети! Посмотрите на меня: я работаю и днём и ночью и не зная ни минуты покоя. Разве не я пою людей и животных? Кто же, кроме меня, моет бельё, вертит мельничные колёса, носит лодки и тушит пожары? О, у меня столько работы, что голова идёт кругом, - прибавил ручей и принялся журчать по камням.
      Детям стало ещё скучнее, и они подумали, что им лучше было бы пойти сначала в школу, а потом уж, идучи из школы, зайти в рощу. Но в это самое время мальчик приметил на зелёной ветке крошечную, красивую малиновку. Она сидела, казалось, очень спокойно и от нечнго делать насвистывала превесёлую песенку.
      - Эй ты, весёлый запевало! - закричал малиновке мальчик.- Тебе-то уж, кажется, ровно нечего делать: поиграй же с нами.
      - Как? - просвистала обиженная малиновка. - Мне нечего делать? Да разве я целый день не ловила мошек, чтобы накормить моих малюток! Я так устала, что не могу поднять крыльев; да и теперь убаюкиваю песенкой моих милых деток. А вы что делали сегодня, маленькие ленивцы? В школу не пошли, ничего не выучили, бегаете по роще, да ещё мешаете другим дело делать. Идите-ка лучше, куда вас послали, и помните, что только тому приятно отдохнуть и поиграть, кто поработал и сделал всё, что обязан был сделать.
      Детям стало стыдно; они пошли в школу и хотя пришли поздно, но учились прилежно.




додано 21.03.2016


Лев Миколайович Толстой                     (1828-1910)

  Лев Толстой  видатний письменник, філософ, педагог. 

 «Великий письменник російської землі», як в останньому листі до Толстого (від 24 червня 1883 р.) назвав його І. Тургенєв, за народженням і вихованням належав до вельможного дворянського роду. Поміж предків письменника по лінії батька — соратник Петра І, П. Толстой, котрий одним із перших у Росії отримав титул графа. Учасником Вітчизняної війни 1812 р. був батько письменника, граф М. Толстой. По материнській лінії Толстой належав до давнього роду князів Волконських, поріднених із князями Трубецькими, Голіциними, Одоєвськими та ін. вельможними сім'ями. По матері Толстой доводився родичем О. Пушкіна. Їхній спільний предок — відомий соратник Петра І боярин І. Головин. Одна із його дочок — прабаба поета, а інша — прабаба матері Толстого.

   Лев Миколайович прожив довге та яскраве життя. Замолоду на війні він учився мужності й вірності в солдатів. Змужнівши, він полюбив дітей  і своїх, і бідних, селянських дітлахів. Для них письменник уклав разом зі своєю сім'єю "Азбуку", написав багато цікавих оповідань  "Пилипко", "Чашка", "Два товариші"  і великих романів для юнацтва та дорослих.

 

Лев Миколайович Толстой - автор творів не тільки для дорослих, але і для дітей. Юним читачам подобаються розповіді, були, байки, казки знаменитого прозаїка. Твори Толстого для дітей навчають любові, доброті, сміливості, справедливості, винахідливості.

Казки для маленьких

твори товстого для дітей

Ці твори можуть читати малюкам їхні батьки. Дитині 3-5 років буде цікаво познайомитися з героями казкових сюжетів. Коли малюки навчаться складати з букв слова, то зможуть читати і вивчати твори Толстого для дітей вже самостійно.

Казка «Три ведмеді» оповідає про дівчинку Маші, яка заблукала в лісі. Вона натрапила на будиночок і увійшла до нього. Стіл був накритий, на ньому стояло 3 миски різного розміру. Маша покуштувала юшку спочатку з двох великих, а потім з'їла весь суп, який був налитий в маленьку тарілку. Потім вона посиділа на стільці і поспала на ліжку, яка, як стілець і тарілка, належала Мишко. Коли він разом з ведмедями-батьками повернувся додому і побачив все це, захотів зловити дівчинку, але та вистрибнула у вікно і втекла.

лев товстої твори для дітей

Малюкам будуть цікаві й інші твори Толстого для дітей, написані у вигляді казок.

Розповіді

Хлопцям старшого віку корисно прочитати твори Толстого для дітей, написані у форматі невеликих оповідань, наприклад, про хлопчика, який дуже хотів вчитися, але мама не відпускала його.

твори лева товстого для дітей

Оповідання «Пилипко» починається з цього. Але хлопчик Філіп якось раз все-таки пішов у школу без попиту, коли залишився вдома удвох з бабусею. Зайшовши в клас, він спочатку злякався, але потім взяв себе в руки і відповів вчителю на запитання. Викладач обіцяв дитині, що попросить його мати, щоб та дозволила Пилипко ходити в школу. Ось як хлопчик хотів вчитися. Адже дізнаватися щось нове - це так цікаво!

Ще про один невеликий і добру людину написав Толстой. Твори для дітей, які склав Лев Миколайович, включають в себе і оповідання «Підкидьок». З нього ми дізнаємося про дівчинку Маші, яка виявила на порозі свого будинку немовляти. Дівчинка була доброю, напоїла підкидька молоком. Її мати хотіла віддати малюка начальнику, так як їх сім'я була бідною, але Маша сказала, що підкидьок їсть мало, і вона сама буде доглядати за ним. Дівчинка стримала слово, вона сповила, годувала, вкладала спати немовляти.

Наступний розповідь, як і попередній, заснований на реальних подіях. Називається він «Корова». У творі розповідається про вдову Мар'ї, її шістьох дітей і корові.

Толстой, твори для дітей, створені в повчальною формі

Після прочитання оповідання «Камінь» зайвий раз переконуєшся, що не варто тримати камінь за пазухою, тобто довгий час таїти на когось злість. Адже це руйнівне відчуття.

В оповіданні один бідний мужик носив камінь за пазухою в буквальному сенсі слова. Колись багата людина, замість того щоб допомогти, кинув у бідного цей кругляк. Коли життя багатого круто змінилася, його повезли до в'язниці, бідний хотів кинути в нього камінь, який зберіг, але злоба вже давно пройшла, і на зміну їй прийшла жалість.

Це ж почуття відчуваєш, читаючи оповідання «Тополя». Оповідання ведеться від першої особи. Автор разом з помічниками хотів вирубати молоді тополі. Це були відростки старого дерева. Чоловік думав, що цим він полегшить йому життя, але все виявилося інакше. Тополя засихав і тому давав життя новим деревцям. Старе дерево загинуло, а нові пагони працівники знищили.

Байки

Не всі знають, що твори Льва Толстого для дітей - це не тільки казки, оповідання, але й байки, які написані в прозі.

Наприклад, «Мураха і голубка». Прочитавши цю байку, діти зроблять висновок, що добрі вчинки тягнуть за собою хороші відповідні дії.

твори товстого список

Мураха впав у воду і почав тонути, голубка кинула йому туди гілочку, по якій бідолаха зміг вибратися. Якось мисливець розставив на голубку мережу, хотів уже зачинити пастку, але тут на допомогу птахові прийшов мураха. Він вкусив мисливця за ногу, той охнув. У цей час голубка вибралася з мережі і полетіла.

Розповіді про тварин

У Толстого є дуже зворушливі розповіді. Про сміливому хлопчику ми дізнаємося з наступної історії, яка називається «Кошеня». В одній родині жила кішка. На якийсь час вона раптом пропала. Коли діти - брат і сестра, знайшли її, то побачили, що кішка народила кошенят. Хлопці взяли собі одного, стали доглядати за маленьким створінням - годувати, поїти.

твори л товстої для дітей

Якось вони пішли гуляти і взяли вихованця з собою. Але незабаром діти забули про нього. Згадали тільки тоді, коли малюкові загрожувала біда - на нього з гавкотом неслися мисливські собаки. Дівчинка злякалася і втекла, а хлопчик кинувся захищати кошеня. Він накрив його своїм тілом і таким чином врятував від собак, яких потім відкликав мисливець.

Є й інші повчальні авторські твори. Л. Толстой для дітей є вчителем, який в ненав'язливій формі прищеплює їм основні навички моралі.

В оповіданні «Слон» ми дізнаємося про гігантський тварину, що живе в Індії. Господар погано з ним звертався - майже не годував і змушував багато працювати. Одного разу тварина не витримало такого обходження і розчавило чоловіка, наступивши на нього ногою. Замість колишнього слон вибрав як господаря хлопчика - його сина.

Ось які повчальні та цікаві розповіді написав класик. Це кращі твори Льва Толстого для дітей. Вони допоможуть прищепити хлопцям багато корисних і важливих якостей, навчать краще бачити і розуміти навколишній світ.

додано 22.03.2016


Марія Монтессорі                             (1870-1952)

Марія Монтессорі – італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини. Прославилася розробкою педагогічної "Методики Монтессорі", яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей, символом цього для неї є "шкільна парта". Монтессорі вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, запезпечення їх всебічного розвитку: фізичного,  духовного, культурного і соціального. Відкрила явище поляризації уваги у дітей. Відкрила явище поляризації уваги дітей. У 1907 році відкрила дитячий садок "Дім дітей."





додано 22.03.2016


                Важко бути людиною

 

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., — Адже ми так потомилися...

— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не вертатися...

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він.

 

Василь Сухомлинський
Распечатать

додано 22.03.2016


Оставить комментарий

Комментарии: 2
  • #1

    Ірина Василівна (Среда, 23 Март 2016 16:18)

    Цікава інформація. Дякую

  • #2

    Катерина (Воскресенье, 10 Июль 2016 21:23)

    Спасибо